Від А до Я: регіональні координатори та вихователі проєкту опанували порядок проведення моніторингу освітніх досягнень дітей

 Від А до Я: регіональні координатори та вихователі проєкту опанували порядок проведення моніторингу освітніх досягнень дітей

Розкласти по поличках порядок проведення моніторингу освітніх досягнень дітей, щоб робота регіональних координаторів і педагогів була ефективною. Таке завдання поставили перед собою експерти моніторингового центру проєкту Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) «Покращення доступу до послуг дошкільної освіти в умовах надзвичайних ситуацій та раннього відновлення в Україні» (далі — проєкт), що реалізує ВГО “Асоціація працівників дошкільної освіти” за інформаційної підтримки МОН. Щоб вирішити це завдання, впродовж травня та початку червня проходила серія вебінарів для координаторів та вихователів проєкту.

Ольга Косенчук, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри педагогіки та психології професійної освіти НАУ, виконавчий директор з науково-методичної роботи Асоціації працівників дошкільної освіти, розповіла про види моніторингу: 

• моніторинг освітніх досягнень дитини;

• організаційний моніторинг;

• оцінювання якості освітнього простору за методикою ECERS-3.

  

  У межах проєкту діти проходять пʼятимісячний освітній курс. Моніторинг їхніх освітніх досягнень вихователі проводять за такою циклограмою:

• вступний — на початку курсу;

• проміжний — на першому та четвертому тижнях;

• підсумковий — в останній тиждень освітнього курсу.

На кожному з етапів діти проходять анкетування. Це дає змогу виявити їхні результати. 

   Перші результати моніторингу свідчать про те, що найбільший розвиток у дітей простежується в емоційній сфері та формуванні самооцінки.

Однакові результати у сферах когнітивного розвитку та розвитку соціальної взаємодії. Показник стійкості нижчий за зазначені. Хоча це вступний моніторинг, але спираючись вже на його показники, педагоги можуть зробити висновки, що потрібно зробити, щоб поліпшити ситуацію, а саме:

• приділити увагу вдосконаленню навичок соціальної взаємодії дітей та формуванню стійкості до стресу;

• продовжувати підтримувати та розвивати когнітивний та емоційний компоненти.

Наталія Тарнавська, канд. психол. наук, доцент, дослідник Університету Парми, Італія, детально розповіла про те, як слід проводити вступний і підсумковий моніторинг освітніх досягнень дітей, а саме про особливості оцінювання, критерії та показники. Вступний моніторинг дає змогу побачити з якими здібностями, можливостями, навичками приходить дитина. Виявлені результати лягають в основу проміжного моніторингу. І їх порівнюють із результатами, отриманими під час підсумкового етапу моніторингу.

Про проміжний моніторинг освітніх досягнень дітей, а саме про його суть, особливості реалізації розповіла Лариса Красовська, експерт з моніторингу, канд. педаг. наук, доцент. Проміжний моніторинг дає педагогу змогу зʼясувати, як дитина рухається в освітньому просторі, яких нових навичок набуває.

Педагоги проводять проміжний моніторинг двічі на місяць, за пʼятьма сферами:

• розвиток емоційної сфери;

• розвиток соціальної взаємодії;

• розвиток когнітивної сфери;

• формування позитивної самооцінки;

• стійкість до стресу.

Проміжний моніторинг співпадає за структурою та кількістю критеріїв зі вступним і підсумковим моніторингами. Відрізняється від решти тим, що:

• має розгалужену систему кількісних показників за кожним критерієм: від первинних уявлень до конкретних знань;

• кожна анкета проміжного моніторингу має свої особливості: критерії анкет вступного та підсумкового моніторингів конкретизуються в анкетах проміжного.

«Сьогодні ми підтримуємо радість дитинства, пізнавальне благополуччя дітей. У цій справі ви — неймовірні. Прийшов час зробити ще один важливий крок — зібрати результати нашої з вами праці в цифрах, адже саме цифри швидко й аргументовано доводять скільки душі, розуму, педагогічної майстерності, компетентності ми вклали в те, що ми робимо» — такими теплими словами звернулася до учасників робочої зустрічі Людмила Шульга, кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри дошкільної та початкової освіти Запорізького національного університету

Попри те, що таку тендітну справу як викохування дитинства дуже непросто відобразити в цифрах пані Людмилі це вдалося. Вона продемонструвала на прикладі, як слід тлумачити кількісні показники моніторингу освітніх досягнень дитини.

Наприкінці зустрічі експерти моніторингового центру проєкту презентували Дорожню карту надолуження освітніх втрат, які виявили під час вступного моніторингу. 

Учасники вебінарів проєкту отримали не лише цінні знання, а й завдання — сформулювати три першочергові завдання щодо координаційної підтримки педагогів під час проведення моніторигну. Про те, як вони з ним впоралися, а також про подальший хід проєкту розповімо у наступних публікаціях.